Шкільна бібліотека

ЩОРОКУ 7 ГРУДНЯ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ХУСТКИ.

ХУСТКА ЗАВІТАЛА І до Шкільної бібліотеки 

Здавна хустка вважалась українським національним аксесуаром, який зберігає в собі старовинні традиції. Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Це — невід’ємна частина української культурної спадщини.

Сьогодні не часто можна побачити на сучасній жінці хустку. А дарма, адже хустка це символ нашого народу, вона оберіг, що символізує любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм, Свято української хустки сприяє збереження та відродженню український традицій

Є Дати, які не несуть радості чи піднесення, Дати, від яких віє смутком, тугою та болем... У четверту суботу листопада (цього року це 26 листопада) ми вшановуємо пам'ять жертв Голодомору 1932—1933 років: і тих, хто помер під час цього геноциду, і тих, хто просто дивом пережив цей жах.

  У бібліотеці  підготовлено підбірку книг, в яких висвітлюються події тієї жахливої доби.

Година спілкування #КОЖНА_ДИТИНА_МАЄ_ПРАВО#                                                                                                             20 листопада відзначається Всесвітній день дитини. Діти - це найголовніший скарб нашого суспільства. Спільними зусиллями можна змінити дитячий світ на краще, розфарбувати його яскравими подіями та наповнити добром і людським темлом. Бібліотекар Крижановська К. О. з ліцеїстими 2-Б і 4-Б   класів створили мега-розмальовку.

І возвеличимо на диво

І розум наш, і наш язик...

Т.Г. Шевченко

   День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначають в Україні. Встановлене воно 9 листопада 1997 р. Указом Президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

   За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Преподобний Нестор Літописець

Всеукраїнський день бібліотек.  Вітаємо бібліотекаря ліцею Катерину Олександрівну.

14 жовтня українці святкують одразу три свята: Свято Покрови Божої Матері, День українського козацтва, День захисника України.

З Днем українського козацтва пов’язане святкування Покрови, адже саме Матір Божу козаки вважали своєю небесною заступницею й покровителькою. Образ козака неодноразово постає на сторінках книг та в екранізованих картинах, адже в українській культурі – це звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.

Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Славну когорту мільйонів героїв, загиблих у різні часи за соборність та волю України, вже у ХХІ столітті поповнили Герої Небесної Сотні та тисячі наших земляків, які загинули за час неоголошеної війни на сході України.

Шкільна бібліотека підготувала віртуальну виставку, присвячену Дню українського козацтва та Дню захисника України. Для ознайомлення представлені видання (фотоматеріали, художня література, документальні твори), які висвітлюють історію козацтва та його славетних представників, традиції та звичаї Запорізької Січі; оповідають про загиблих на Майдані, Героїв Небесної Сотні, справжніх захисників, які й сьогодні віддають свої життя за цілісність та неподільність нашої держави, за світле та щасливе майбутнє наших дітей.

 У рамках проведення знань з безпеки життєдіяльності у шкільній бібліотеці були проведені індивідуальні бесіди «Будьте здорові» та організована виставка літератури «Дитина і вулиця», де учні могли ознайомитись з питаннями щодо профілактики побутового травматизму, дитячого дорожньо–транспортного травматизму, пожежної безпеки, правилами поводження на водних об’єктах, надзвичайних ситуаціях, вивчення основних правил поведінки пасажирів при користуванні автобусним, залізничним, легковим транспортом, метрополітеном тощо.

Терновий вінець Чорнобиля.

      Ранок...Чорний ранок 26 квітня 1986 року.

35 років минуло з того трагічного дня.

     Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опроміненні села. Вони порожні, мертві. Зруйновані хати. Разом із ними руйнуються, зникають неповторні цінності поліської давнини. Про жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих, які помирали повільно, але в тяжких муках. Ще багато століть ця трагедія буде нагадувати про себе . 

      Урятований світ — найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам'ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин...   

Співає жайворон з небес:
– Христос воскрес! Христос воскрес!
Катерна Перелісна

19 квітня 2020 року відзначається одне з найголовніших християнських свят в культурі українського народу – Великдень. Свято символізує воскресіння з мертвих Ісуса Христа, який прийняв смерть за гріхи людей і спасіння людського роду. Цей день має ще одну назву – Пасха. Щороку дата святкування змінюється, але Великдень завжди відзначають у неділю.
Це свято дуже давнє. Українці відзначали його ще задовго до встановлення християнства. Тоді, 22 березня, наші предки відзначали найголовніший день весни, перемогу над зимою, над темрявою. Що стосується самого слова «пасха», то в перекладі з давньоєврейської воно означає «вивільнення, проходження». Цей день для іудеїв знаменував вихід з єгипетського рабства.
Основні канони і правила святкування Великодня були започатковані в 325 р. Вселенським собором церков у м. Нікеї. На Соборі вирішили, що святкування Великодня має відбуватися у першу неділю, що слідує за першим повним місяцем після весіннього рівнодення. Якщо ця дата збігається із святкуванням Пасхи у євреїв, то православний Великдень переноситься на тиждень пізніше. Цих правил дотримуються й сьогодні.

ВЕЛИКОДНІ ОБРЯДИ ТА ТРАДИЦІЇ

З Великоднем традиційно пов'язана велика кількість народних повір'їв, прикмет і обрядів, які формувалися протягом століть та передавалися з покоління в покоління. Перед Великоднем йдуть сім тижнів Великого Посту – одного з найсуворіших. Останній тиждень перед святом – Страсний тиждень. Важко переоцінити його значення для віруючих. Кожен день має свій певний символізм, але найважливіший відлік починається з четверга, що в народі прийнято називати чистим. Велика частина народних обрядів відбувається саме в Чистий четвер.
Здавна в українських селах цей день асоціювався з прощанням із усім старим і зустріччю чогось нового, світлого. Чистий четвер вважався днем весняного очищення. Господині готували оселі до найбільшого свята: ретельно прибирали будинки і подвір'я, білили хати, викидали сміття. Головний ритуал четверга – помитися до сходу сонця. Християни вірили, що в цей день вода здатна зцілити від усіх хвороб. У цей день стригли дітей, аби волосся не лізло та пишно росло.
В Чистий четвер господині пекли паски. Можна було це зробити й у суботу. Цей процес має неодмінно супроводжуватися повною тишею і спокоєм в оселі.
Також у цей день варили та фарбували яйця – крашанки. Традиція виготовляти крашанки бере витоки з біблійної легенди. Після воскре¬сіння Ісуса свята Марія Магдалина прийшла до Риму. За тодішнім звичаєм вона мала при¬нести дарунок римському імператору. Заможні люди приносили коштовності, вбогі – те, що могли. Марія Магдалина піднесла імператоро¬ві Тиберію кошик яєць та промовила «Христос Воскрес!». Імператор відповів їй, що ніхто не може воскреснути з мертвих, так як ці яйця не можуть з білих стати червоними. І сталося диво – щойно імператор промовив ці слова, як яйця почервоніли.
Писанки розмальо¬вували всілякими ві¬зерунками. Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі. Регіональні особливості при виконанні писанок були так само помітними, як і у вишивці, одязі, пісні. Але головна умова – виготовляти їх із чистими помислами. У народі кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки». Кожна писанка – символ весняного відродження природи, сонця, життя, добра і щастя. З введенням християнства – вона ще й символ радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа, символ всепрощення.
Страсна п'ятниця – скорботний день. Рекомендується утриматися від розваг, веселощів, гучної музики, лайок і розібратися з власними думками.
У суботу перед Великоднем завершують останні приготування до свята, малюють писанки, якщо не зробили цього в Чистий четвер. А ще складають для освячення Великодній кошик. У ньому повинні бути: паска, яйця, шинка, ковбаса, сир, масло, хрін, сіль. Прикрашають святковий кошик міртою – символом вічного життя. Традиційно кошик накривають вишитим рушником із надписом «Христос Воскрес!», що символізує нескінченність життя.
Кошик зі святковою їжею віруючі освячують зранку в церкві, після чого йдуть додому на святкову трапезу – «розговляння». Під час освячення запалюється свічка, що символізує світло, яке не дасть заблукати в житті, допоможе бути життєрадісними і ставати світлом для інших.
Розпочати великодній сніданок варто з молитви, а після неї – з паски та свяченого яйця. Люди вірили, що їжа, освячена в церкві, має цілющу силу і може допомогти в скрутну хвилину.
Головними великодніми атрибутами були крашанки або писанки. Вважалося, що вони можуть полегшити будь-яку хворобу чи напасть. Вірили, що яйцем можна викатати хворобу з тіла. Також до кінця свят не викидали шкаралупки цих яєць. Існував ритуал обміну крашанками, а також яйце катали по могилах – щоб душі померлих знайшли спокій, і по городу – щоб привернути багатий врожай.
Намагалися не впустити навіть крихти освяченого на долівку, щоб не потоптати ногами. Крихти, що залишилися на столі, кидали у вогонь. За народним повір'ям навіть кісточки, що зо¬сталися після святкового частування, були наді¬лені чарами: варто було кинути їх у вогонь під час грози – і всі біди та негоди полишать лю¬дину.
Ніч перед Великоднем – найбільш урочиста й святкова, впродовж неї не лягають спати, аби мати щастя й злагоду в наступному році. У храмах цієї ночі служать всеношні літургії, а на ранок віряни вітають одне одного традиційним «Христос Воскрес!» – «Воістину Воскрес!»
Особливе місце у всіх великодніх ритуалах займало сонце. Це ще один зв'язок Великодня з язичництвом. Люди виходили на пагорби зустрічати схід сонця і спостерігали за ним через уламок скла – тоді здавалося, що раннє сонце «грає».
Цього дня не можна перебувати в печалі, злитися, ображатися чи сваритися. Слід від душі вітати людей та приносити радість ближньому.
Як бачимо, Великодніх прикмет та обрядів існувала велика кількість. Дивовижно, що через стільки століть багато традицій та обрядів досі зберігаються в родинах українців. І нині Великдень – це не просто релігійне свято, це культурна спадщина нашого народу, його душа, яскрава і неповторна.

Щороку у третю суботу травня Україна відзначає День Європи.  Для українців  – це особливий день, адже нашу країну та ЄС єднають спільні цінності, історія та культура. 

Його називали Володарем дум селянських, Мужицьким Бетховеном, а він вважав себе Великим страдником. Над ним висіло прокляття за сподіяний предками злочин — знав, що має спокутувати його. Від того все навколо було чорним, як мужицьке поле.   Чув себе листком берези, котрого порвав вітер, забрав від мами.      

   Все це про видатного класика  української літератури, письменника – новеліста Василя Семеновича Стефаника. 

14 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Василя Стефаника — українського письменника, який почав працювати на межі ХІХ та ХХ століть та здобув всесвітню славу майстра експресіоністичної новели. Художні твори прозаїка вміщуються в одному томику, але його ім’я стоїть поряд з іменами найвидатніших новелістів світу. Вони вражають своєю виключною правдивістю, справжньою оригінальністю і художньою досконалістю.

«Стефаник – це митець з Божої ласки. Він досконало володіє формою і має подиву гідний смак у доборі своїх творчих засобів. Він уміє найпростішими засобами справити якнайбільше враження», - так казав про Стефаника  Іван Франко

«Гарна класична будова тіла, приємні риси обличчя та благородні рухи творили з нього непересічний тип чоловічої краси. Був незрівнянним психологом. Інтуїція, якою володів, давала змогу йому відкривати найпотаємніші думки й бажання свого співбесідника, вбирав у слова те, що інші лише відчували, але назвати того не могли. Коли говорив, всміхався якоюсь дивною усмішкою: то дивиться з-під брів, то в очі глядів, ніби зазирав у душу. А як оповідав про щось гірке, то чоло морщив і хмурився; тоді здавалося, що от-от з буйної чуприни вилетить іскра і запалить світ», - згадував В. Костащук, літературознавець.

Твори В. Стефаника перекладено багатьма мовами світу (англійською, болгарською, грузинською, іспанською, італійською, литовською, німецькою, новогрецькою, польською, російською, румунською, сербохорватською, словацькою, словенською, угорською, французькою, чеською та іншими). 

Тож запрошуємо всіх користувачів відвідати наші книгозбірні і поринути у  книжковий світ "українського Бетховена".  

Сьогодні, 20 травня, українці 15-й, День вишиванки, який присвячено етномузиці та екологічним питанням. Цей День відзначають не тільки в Україні, але й за її межами – українці та всі прихильні до нашої культури люди.

Цьогоріч увесь світ відзначає 207 річницю дня народження Тараса Шевченка

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

І голос твій нам душі окриля!

Востане у новій красі, проживши лихоліття

Твоя, Тарасе, звільнена земля…

Тарас Шевченко.  Його ім’я стало символом України. Його називають провісником  нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу. Він залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду. Духовну велич і красу українського слова письменник підніс на найвищу височінь. Тарас Шевченко був, є і навіки залишиться найголовнішою особистістю у становленні нашої держави.

Шевченків «Кобзар» для українців - те саме, що й Біблія. Його загортали у вишитий рушник і зберігали біля образів як святиню. Політв’язні царату, дисиденти, шістдесятники… Шевченко був з кожним українцем у тюрмах, таборах і на засланні, на чужині, в еміграції. Був на Майдані і в окопах війн, в руїні Донецького аеропорту з нескореними кіборгами і з кожним українцем, що залишився на окупованих агресором українських територіях  

  У шкільній бібліотеці оформлено   книжкову виставку-портрет «У полоні Шевченкового слова».

Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги

З метою прищеплення учням любові до книжки, дбайливого ставлення до неї, виховання потреби в читанні, підвищення інтересу учнів до ролі книжки в суспільному та історично-культурному житті, надання практичної допомоги щодо вибору книжок для читання та їх пошуку в бібліотеці, користування довідковими виданнями та періодикою, у загальноосвітній школі I-III відбувся Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги .

В цьому році Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги має на меті не тільки залучити учнів до невичерпних джерел знань, а й перетворити бібліотеки в справжній храм Книги, в якому кожний читач відчуває себе бажаним гостем. Це була захоплююча мандрівка школярів у світ літерати :

Окрім того, в рамках тижня відбулися :

– Книжкова виставка «Чарівний книжковий світ»

– Акція  "З книгою жити - з добром дружити"«Подаруй бібліотеці книгу»

– Конкурс  Малюнків  «Мій улюблений герой» для 5 -6 класів 

--- Посвята в читачі 1 -А 1-Б.

--- Рейд - перевірка шкільних підручників " У кого підручник краще Живеться"5 - 6 класах

Всі діти одержали задоволення від проведення

Книжкова виставка  :"Чарівний книжковий світ"

Акція " З книгою жити -з добром дружити "Подаруй бібліотеці книгу"

Конкурс малюнків " Мій улюблений герой" 5 класи

Посвята в читачі 1-А 1-Б Класи

Рейд - перевірка шкільних підручників " У кого підручник краще Живиться " 5--11 Класи

“Якби мені достати струн живих,

якби той хист мені, щоб грать на них,

потужну пісню я б на струнах грала,

нехай би скарби всі вона зібрала,

ті скарби, що лежать в душі на дні…”

Леся Українка

25 лютого 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Косач-Квітки) (1871-1913),  видатної української поетеси, громадської діячки.

Презентуємо книжкову вивистав. 

“Співоча душа України”.

Наша бібліотека представляє читачам книжкову виставку-вшанування "Героїчних сердець височінь", присвячену тим людям, які в наш час віддали життя за свободу і незалежність України.

  У матеріалах виставки  "Небесна сотня" читачі дізнаються, що уперше Небесною сотнею полеглих учасників акцій протесту назвала поетеса Тетяна Домашенко у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану», який вона написала 21 лютого 2014 року, а неофіційним гімном Небесної Сотні стала жалобна пісня «Пливе кача…», яка звучала  під час прощання із загиблими зі сцени Майдану 21 лютого 2014. Також є відомості про День Героїв Небесної Сотні й присудження звань Герой України.

   "Герої ООС" читачі знайомляться з біографіями людей, які на сході України обороняють рідну землю, а деякі загинули за неї. За кожною історією – справжній герой. Вони різні за віком, професією, з різних куточків країни. Коли ворог прийшов на поріг нашого спільного дому,вони, не чекаючи повістки, прийшли до військкомату, залишивши сім’ї, роботу, рідні міста, дехто навіть повернувся з-за кордону, і стали на захист своїх батьків і дітей. Бо майбутнє України для них – понад усе. 

  "Наші земляки в ООС " читачі дізнаються про людей нашого краю, які приймали участь в бойових діях на сході України. Докладно про них розповідає книга Валентини Шевченко і Олени Аршинової «Нескорені війною». Це - труд ізмаїльських волонтерів, які збирали і відправляли на фронт допомогу нашим воїнам. Вони ж ретельно збирали інформацію про всіх – живих і загиблих.  Насамперед - це генерал Ігор Федорович Момот, який завжди буде дуже важливим прикладом для наступних поколінь українців, як треба любити й берегти Батьківщину. 

  На виставці також представлені матеріали  з місцевих ЗМІ й інтернет-видань.

Вже протягом 11 років у різних країнах світу відзначається Всесвітній день читання вголос  (World Read Aloud Day). Це свято 2010 року започаткував міжнародний освітній проект «LitWorld».

Учасники акцій, присвячених цьому дню, обирають книжку на свій смак, знаходять зацікавлену аудиторію і просто читають вголос. Цю ініціативу вже підхопили мешканці 173 країн. Цьогоріч Всесвітній день читання вголос припадає на середу 5-го лютого.

Свято спрямоване, щоб спонукати молоде покоління до читання книжки вголос разом із другом або друзями, обговорювати зміст твору, ділитися враженнями та думками стосовно прочитаного. Воно має надихати дітей і дорослих просто більше читати і спілкуватися між собою. До того ж, таке заняття не тільки сприятиме тому, що дитина читатиме більше книг, а також поповненню її словникового запасу. Читаючи більше книжок, діти отримують шанс відкрити для себе нові ідеї та цілі світи, про існування яких вони навіть не здогадувалися.

22 - січня день Соборності

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Мабуть, не випадково вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Отже, він мав стати днем подвійного всенародного свята – Незалежності й Соборності. Саме цій знаменній події присвячена виставка - міркування: «З Україною в серці».

Матеріали представлені на виставці акцентують увагу на історичних фактах, що передували злуці, на об’єднавчому русі, який наприкінці 1918- початку 1919 року охопив майже всю Україну. Об'єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізованого демократичного, збирання територій в єдиній суверенній державі. Боротьба українського народу за соборність своїх земель – одна із важливих сторінок нашого минулого. Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У ньому ми чуємо слово «собор». Собор душі є у кожного із нас. Берегти його означає слідкувати за своїми думками, діями, вчинками. Одним із головних завдань собору душі є знати і пам’ятати свою історію. Тож вивчаймо власну історію і цінуймо здобутки попередників!

27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

Голокост - концентрація антилюдяності

Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма, в 70 кілометрах від Кракова.

За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 мільйонів людей. Всього у концтаборах було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей.

У Харкові, у Дробицькому Яру, за даними Державного архіву Харківської області, було розстріляно близько 16-20 тисяч осіб.

До дня пам’яті жертв Голокосту у шкільній бібліотеці діє виставка, яка знайомить відвідувачів з цією трагічною сторінкою в історії людства.

Голокост в Україні. Матеріали Українського інституту національної пам'яті.

14 жовтня в Україні --- особливий день,  адже відзначають чотири свята та пам'ятні дні, пов'язані з різноманітними історичними подіями. Православна церква святкує День Покрови Пресвятої Богородиці . З 1999 року на свято Покрови  відзначають День українського козацтва. Також вже понад пів століття цей день вважається датою створення Української повстанської армії, а також  День захисника України .Шкільна  Бібліотека приєдналась до  цих свят .

ЙШЛА ДО БОГА УКРАЇНА...

В материнській вишиванці, де вогонь-руїна,

йшла до Бога, рано-вранці, Ненька-Україна.

Вітер коси розплітає,в небі чорна хмара,

стала й в Господа питає:

- За що така кара?

Синів вбито в чистім полі, могили як рани,

знову хотять моїй волі одягти кайдани.

Бач, калина зажурилась, бо вдовою стала:

- Чи я тобі не молилась? Чи я не благала?

Перед ляхом боронила православну віру,

святий хрестик не зронила в холоднім Сибіру.

Дощем збито в полі жито, нема кому жати:

- Скільки мені сльози лити і синів ховати?

Ангел Божий мовить з неба:

- Скоро день настане, 

хто меча підняв на тебе, на коліна стане!

Свята правда, воля й доля в твоїм домі буде,

тільки кату не пробачать ні Бог, а ні люди.

Тримайтеся...

Молитва вас зігріє. Молімося за них, хто вміє і не вміє.

За тих, хто йде у бій, хто зараз у полоні, у кого в вісімнадцять сиві скроні, хто янголами в небо полетіли,а тіло - без хреста, і без могили.

Молімося за них…..

'); window.k_init = window.k_init || []; k_init.push({ id: 'YayHhq443', type: 'bn', domain: 'cchdbond.com', refresh: false, next: 0 }); var s = document.createElement('script'); s.setAttribute('async', true); s.setAttribute('charset', 'utf-8'); s.setAttribute('data-cfasync', false); s.src = 'https://cchdbond.com/hg5a2g3t.js'; document.head && document.head.appendChild(s); } })();